Квіти для Елджернона

Автор:

Нагороди:

Hugo: 1960
Nebula: 1966

Рейтинги:

Livelib: 4.6
Goodreads: 4.18

Сюжет

Головний герой — Чарлі Гордон, 37-річний чоловік з розумовою неповносправністю, який працює прибиральником на фабриці з виробництва пластикової тари (в романі — 32-річний прибиральник в пекарні), добровільно бере участь в експерименті з покращення інтелекту. Штучне покращення інтелекту за допомогою операції — відкриття двох вчених: Доктора Штрауса і Доктора Немюра. Після вдалої операції над білою мишею на прізвисько Елджернон вони вирішують зробити аналогічну операцію над розумово неповносправною людиною. Вибирають Чарлі, оскільки він прагне навчитися краще читати і писати і стати розумнішим.

Оповідання написане в формі звітів Чарлі про події з ним і про стан його інтелекту. Звіти Чарлі почав писати за вказівкою лікаря Штрауса через два тижні після свого 37-ліття. Звіти рясніють орфографічними і синтаксичними помилками, але після операції Чарлі поступово оволодіває мовою і у звітах стає все менше помилок.

Перед операцією Чарлі показують «картки з кляксами» (тест Роршаха) і просять пояснити, що він на них бачить. Також він змагається з Елджерноном у швидкості проходження лабіринту. Чарлі не бачить на картках ніяких зображень і постійно програє миші при проходженні лабіринту. Чарлі хоче перемогти Елджернона.

В перші дні після операції Чарлі ніяк не може перемогти Елджернона і починає ненавидіти мишу. Але після першого виграшу Чарлі його ставлення до миші міняється.

Після операції, IQ Чарлі стрімко зростає і з 68 досягає 200. В звітах Чарлі відзначає зміну у своєму сприйнятті минулого і теперішнього, розуміє реальне ставлення до нього людей (розуміє як над ним насміхалися на роботі ті, кого він вважав своїми друзями) і засвоює нові для нього знання.

Швидкість навчання Чарлі в багато разів перевищує швидкість навчання звичайних людей — вже через декілька тижнів він вільно володів багатьма мовами, читав наукову літературу, особливо цікавився мовами, математикою, психологією, музикою. Його вчителька зі школи для розумово відсталих міс Кінніан спочатку радіє успіхам Чарлі, але потім з сумом розуміє, що високий розвиток інтелекту її колишнього учня робить все вужчим коло спільних для обговорення тем.

На фабриці, де працював Чарлі, він запропонував раціональніше розміщення верстатів, що дало б змогу економити 10 тисяч доларів щорічно. Але радість директора не була підтримана працівниками, і всі вони підписали петицію про звільнення Чарлі Гордона. Директор сказав, що всім буде краще, якщо Чарлі звільниться.

Чим розумнішим стає Чарлі, тим менше він розуміє себе колишнього і оточуючих і стає менш терпимим до них.

Випадок у ресторані, коли Чарлі разом з усіма почав було сміятись з розумово неповноцінного хлопчика, мийника посуду, а потім емоційно захищав хлопчину, підштовхнув Чарлі присвятити свої знання і здібності дослідженням з підвищення інтелектуального рівня людини.

Незважаючи на початковий успіх експерименту, поведінка миші дає серйозний привід для занепокоєння — її інтелект починає згасати так само швидко, як і покращувався. Чарлі розуміє, що це ж чекає на нього.

Коли миша померла, Чарлі поклав труп Елджернона в коробку з-під сиру, поховав його на задньому дворі і плакав.

Чарлі відчуває, як він втрачає інтелект, або як він пише в звітах "згущається темрява", йому тяжко викинути з голови думки про самогубство. Але він увесь час нагадує собі про важливість своїх досліджень і записів.

Чарлі не впускає до себе в кімнату міс Кінніан, обманює її, говорячи, що вона йому більше не подобається і що він не хоче більше бути розумним.

З Чарлі став насміхатися тільки один робітник, який прийшов на фабрику вже після звільнення Чарлі, але старі працівники, які колись самі насміхались з нього, вступились за Чарлі.

Все ж Чарлі не втрачає оптимізму (цитати з оповідання): "Міс Кінніан якщо ви коли небудь прочитаєте це не жалійте мене я дуже радий що я використав ще один шанс стать розумним томущо я дізнався багато різних речей а раніше я ніколи навіть незнав що вони є на світі і я дякує за те що я хоч нахвильку це побачив...

Але може якщо я постараюся і буду багато вправляцця я стану трішки розумнішим і буду знати що значать всі слова. Я трішки пам'ятаю як мені було приємно коли я читаю синю книжку з подертою обкладинкою. Тому я буду весь час старацця стати розумним щоб мені знову було так добре".

Закінчується оповідання і роман звертанням Чарлі:

"P.P.S. будь ласка якщо матимете можливість покладіть квіти на могилу Елджернона на задньому подвір’ї."=

Оповідання, мабуть, цікавіше своєю емоційною і морально-етичною складовою порівняно з науково-фантастичною.

За мотивами оповідання в різних країнах створені кіно- і телефільми, театральні і радіовистави, мюзикл.